22.06.2019

     Щорічно 22 червня, у день початку німецько-радянської війни, згадують загиблих в боях, закатованих у фашистській неволі, померлих у тилу від голоду та поневірянь.

     22 червня 1941 року, попри таємну угоду про ненапад (пакт Молотова-Ріббентропа 1939 року) та тісну військово-економічну співпрацю між Німеччиною і СРСР, нацистська Німеччина атакувала радянські частини по всій лінії кордону від Балтійського до Чорного моря.

     Найжорстокіша та найкривавіша війна в історії людства, що забрала десятки мільйонів життів, тривала 1418 днів. Загалом за роки Другої світової війни Україна втратила 8 мільйонів своїх громадян: 5,5 мільйона цивільних і 2,5 мільйона військових.

     День скорботи встановдено в Україні "... зметою всенародного вшанування пам’яті синів і дочок українського народу, полеглих під час війни 1941-1945 років, їх подвигу та жертовності... на підтримку ініціативи громадянських організацій ветеранів війни, праці, Збройних Сил і жертв нацистських переслідувань..." згідно з Указом Президента України "Про День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні" від 17 листопада 2000 р. №1245/2000.

     Цього дня краснокутці на Меморіалі Слави у Краснокутську вшанували пам’ять всіх тих, чиє життя було покалічене і зруйноване у тій страшній війні.

Є обеліски, плити і колони.
І урочисті квіти роковин.
І хто ми є? Усім усі мільйони,
А хтось комусь однісінький один.
Тебе немає. Але є мій спомин.
І не згадаю, ні, я спом’яну.
І спом’яну, і пом’яну.
І ще раз війни прокляну.
       

                        Ліна Костенко

З кожним роком все менше і менше стає
Тих людей, які нам здобули Перемогу.
Лише пам’ять забути про них не дає,
Пам’ятаємо про них і молімося Богу.

Нехай Вічні вогні на могилах горять,
Перед ними завжди на коліна ставайте.
Пам’ятайте живих і померлих солдат,
Схиліть голови - шану віддайте!

                         Віталій Назарук

Додаткова інформація